"Дефіцит заліза: як вчасно розпізнати та подбати про здоров'я?"
Дефіцит заліза (ДЗ) є одним із найбільш розповсюджених дефіцитних станів у світі. Згідно зі статистикою ВООЗ, близько 25% населення планети страждає на анемію, причому в більшості випадків це зумовлено саме нестачею заліза. Серед вразливих груп – діти, жінки дітородного віку, вагітні, а також люди з хронічними захворюваннями. Розглянемо критерії оцінки дефіциту заліза, зокрема феритин як ключовий маркер, а також вплив факторів на абсорбцію залізу.
Що таке феритин і його роль у діагностиці дефіциту заліза
Феритин — це білок, який виконує функцію "депо" заліза в організмі. Він дозволяє зберегти залізо у водорозчинній та нетоксичній формі, а також забезпечити його мобілізацію для потреб.
Норма рівня феритину в крові:
- Для чоловіків: 20–500 нг/мл
- Для жінок: 20–200 нг/мл
- Для дітей: 7–140 нг/мл
У медичній практиці феритин є чутливим маркером дефіциту заліза . Його рівень знижується до появи клінічних симптомів анемії. Водночас підвищений феритин може свідчити про лише або інші патологічні стани, тому діагноз завжди базується на комплексному аналізі.
Дослідження та статистика дефіциту заліза у світі та в Україні
- За даними ВООЗ, близько 42% дітей віком до 5 років і 40% вагітних жінок мають анемію.
- Дефіцит заліза є причиною приблизно 50% випадків анемії .
В Україні за результатами досліджень до 20% жінок репродуктивного віку мають знижений рівень феритину.
Серед вагітних цей показник досягає 25–30% , що пов’язано з підвищеною потребою речовини в залізі.
У дітей до 5 років розширення дефіциту становить 15–25% залежно від регіону.
Феритин є реагентом гострої фази захворювання
Феритин не тільки є ключовим маркером запасів заліза, але також виконує функцію реагента гострої фази . Його рівень може підвищуватися незалежно від кількості заліза в організмі під час наступних станів:
- Запалення (хронічне або гостре);
- Інфекції ;
- Захворювання хвороби ;
- Серцева недостатність ;
- Злоякісні новоутворення .
Через це рівень феритину може бути "помилково нормальним" або навіть підвищеним, що ускладнює використання цього маркера для точного визначення дефіциту заліза у людей із супутніми захворюваннями.
Додаткові маркери для оцінки статусу заліза
Через обмеження феритину в певних клінічних ситуаціях рекомендується використовувати інші маркери:
- Сироваткове залізо : показує рівень заліза в крові.
- Трансферин і загальна залізозв'язувальна здатність (TIBC) : маркер, що оцінює здатність крові зв'язувати та транспортувати залізо.
- Коефіцієнт насичення трансферину (TSAT) : обчислюється за формулою – сироваткове залізо ÷ TIBC × 100%. Значення ≤19% випадків про можливий дефіцит заліза, особливо у використанні із супутніми запальними станами.
Правила тестування рівня заліза
Пероральні добавки заліза можуть тимчасово підвищити концентрацію заліза в крові, що може спотворювати результат аналізу. Тому тестування необхідно проводити не менше ніж через 4 години після прийому препаратів заліза .
Діагностичні критерії:
- Пацієнти з анемією без остаточних чи супутніх захворювань : феритин <30 нг/мл є достатнім для підтвердження дефіциту заліза.
- Пацієнти з анемією та супутніми захворюваннями (наприклад, запальними процесами). Дефіцит заліза ймовірний, якщо коефіцієнт насичення трансферину (TSAT) ≤19%.
Якщо рівень феритину перевищує 30 нг/мл, а TSAT >20%, то підозра на дефіцит заліза залишається, і можуть бути доцільними додаткові лабораторні дослідження.
Причини дефіциту заліза
Важлива зміна етіологію дефіциту заліза, серед поширених причин:
- Кровотрати : важкі менструації, шлунково-кишкові кровотечі.
- Вагітність : збільшує потребу жирів у залізі.
- Хронічні захворювання : наприклад, атрофічний гастрит, целіакія або інфекція Helicobacter pylori .
Що впливає на абсорбцію заліза?
- Захворювання шлунково-кишкового тракту :
- Целіакія, атрофічний гастрит, інфекція Helicobacter pylori .
- Баріатричні операції, які зменшують поглинання заліза у травному тракті.
- Медикаменти, що знижують кислотність шлунка :
- Інгібітори протонної помпи, блокатори H2-рецепторів, антациди.
- Генетичні розлади : деякі спадкові порушення можуть впливати на транспорт та засвоєння заліза.
Фактори, які впливають на абсорбцію заліза
Абсорбція заліза залежить від багатьох факторів:
1. Харчові фактори
- Гемове та негемове залізо: Гемове залізо міститься в продуктах тваринного походження (м'ясо, печінка, риба) і засвоюється ефективніше (до 20–25%). Негемове залізо міститься в рослинних продуктах (крупи, овочі, бобові) і засвоюється гірше (3–8%).
- Стимулятори абсорбції : Вітамін С (аскорбінова кислота) — суттєво завершення засвоєння негемового заліза. Органічні кислоти (лимонна, молочна).
- Інгібітори абсорбції : Фітати (у зернових та бобових культурах). Поліфеноли (у чаї, каві, яко). Кальцій та фосфати (у молочних продуктах).
2. Фізіологічні фактори
- Потреба організму : У періоди підвищеної потреби (вагітність, ріст у дітей, лактація) абсорбція заліза посилюється.
- Стан шлунково-кишкового тракту : Хронічні гастрити, целіакія, синдром роздратованого кишечника знижують абсорбцію.
- Рівень кислотності шлунку : Знижена кислотність ускладнює засвоєння заліза.
- Потреба їжі : У періоди підвищеної потреби (вагітність, ріст у дітей, лактація) абсорбція заліза посилюється.
3. Лікарські препарати
Деякі ліки (циди, інгібітори протонної помпи, антибіотики) можуть впливати на засвоєння заліза.
Профілактика та лікування дефіциту
- Збалансоване харчування : Вживання багатих на залізо продуктів (м'ясо, риба, шпинат, гречка, гранат). Поєднання рослинних джерел заліза з вітаміном С (наприклад, салати з лимонним соком).
- Медикаментозна терапія : Значення залізовмісних препаратів (сульфат заліза, глюконат заліза). Застосування внутрішньовенних препаратів заліза у випадку тяжкого дефіциту.
- Контроль маркерів : Регулярний моніторинг рівня феритину, ЗЗЗС, трансферину особливо важливий для групового ризику.
Висновки
Дефіцит заліза залишається важливою проблемою, яка потребує комплексного підходу до діагностики. Використання феритину в поєднанні з іншими маркерами (TIBC, TSAT) дозволяє точніше оцінити статус заліза в організмі, особливо у споживанні із супутніми захворюваннями.
Важливим є також врахування факторів, що впливають на абсорбцію заліза, для ефективної профілактики та лікування.
Феритин є ключовим маркером, який дозволяє точно діагностувати дефіцит заліза навіть у доклінічній стадії. Водночас ефективне лікування та профілактика дозволяє уникнути за умови врахування впливу харчових, фізіологічних і медикаментозних факторів на абсорбцію заліза.
Популяризація знань про дефіцит заліза, його маркери та шляхи профілактики є кроком у боротьбі з анемією як в Україні, так і у світі.
З турботою ЦТМ «Поклик»